II Міжнародна науково-практична конференція «Російські воєнні злочини – від документування до покарання».
23 лютого, в Навчально-науковому юридичному інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у змішаному форматі відбулася ІІ науково-практична конференція з міжнародною участю «Російські воєнні злочини – від документування до покарання».
На початку роботу конференції модерував директор навчально-наукового юридичного інституту Юрій Микитин.
Організаторами є Центр документування та дослідження воєнних злочинів, кафедра теорії та історії держави і права, кафедра політики у сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права, кафедра судочинства Прикарпатського національного університету Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, громадська організація «Поступовий гурт франківців».
З вітальним словом виступив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда: «Вітаю усіх учасників конференції! Дякую нашим колегам з Франції, організаторам, які започаткували цю подію, адже тема конференції є надзвичайно важливою для України. Незважаючи на те, що війна триває, ми повинні документувати злочини, які чинить російський агресор на нашій землі. Злочинець повинен понести покарання! Те, що зроблено путінським режимом в 21-му столітті стосовно незалежною України є ще одним підтвердженням того, коли попередні злочини росії були не засуджені. Війна в нашій державі відкрила очі Заходу в розуміння того, що росія не є партнером, а ворогом! Терористичні акти, які здійснює окупант містить не тільки елементи фізичного знищення населення, а й цивілізаційний злочин».
«Після початку війни ми розпочали записувати свідчення очевидців воєнних злочинів росіян. Зафіксовано їх більше 1 000. Ми збираємо інформацію з відкритих джерел та працюємо з внутрішньо-переміщеними особами. Входимо в Коаліцію «Україна. 5 ранку» та співпрацюємо з подібними організаціями, які перебувають в інших містах України. На таких науково-практичних заходах ми підсумовуємо зібрані дані та напрацьовуємо зміни в законодавстві, які могли б бути. Скоріш за все, це не остання наша конференція, бо злочинів є дуже багато. Ця війна найбільш документована, тому що є всі технічні засоби та прилади, які дозволяють все зберігати та поширювати у всіх доступах. Надіємося, що цей наш вклад допоможе притягнути росію до відповідальності за все», – зазначив ініціатор створення Центру документування та дослідження воєнних злочинів, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Сергій Адамович.
Загалом участь у конференції взяли участь більше 40 науковців та аналітиків з 14 закладів вищої освіти, наукових інституцій та аналітичних центрів України, Франції, Польщі та Литви.
«Вітаю усіх! На цій конференції, серед вас, я почуваюся як дома. Щиро дякую за запрошення та дружню атмосферу! Сьогодні я розповідаю про статус жертви війни, а саме «Воєнні злочини в Україні: з точки зору жертв. Ми бачимо як працює російська пропаганда, яка розповідає, що жертвами є росіяни. В свою чергу ми будемо робити все, щоб настала справедливість і задокументовані воєнні злочини росіян стали важливим елементом для системи правосуддя», – підкреслив доцент, доктор права, факультету права Університету Париж XII Валь-де-Марн, адвокат (Паризька асоціація адвокатів) др. Ніколя Ліньоль.
У межах пленарного засідання виступили: голова Івано-Франківської обласної ради, доктор політичних наук, професор кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олександр Сич (тема доповіді «Історичний генезис московських технологій приховування політичних злочинів»); доцент, доктор права, факультет права Університету Париж XII Валь-де-Марн, адвокат (Паризька асоціація адвокатів) др. Ніколя Ліньоль (тема доповіді «Воєнні злочини в Україні: з точки зору жертв); заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Академік (дійсний член) НАН ВО України, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри політики у сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Павло Фріс (тема доповіді «Геноцид: фактори, що обумовлюють його вчинення: (загальні підходи)»); доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного регіонознавства Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Дорошко (тема доповіді «Російська «денацифікація» України: теорія геноциду»); директор в Україні «The Reckoning Project» Максімас Мілта (тема доповіді «Роль недержавних акторів у просуванні відповідальності за російську війну в Україні: приклад the Reckoning Project»); доктор юридичних наук, професор, професор кафедри політики у сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Медицький (тема доповіді «Нелегітимність перебування РФ у Раді безпеки ООН: матеріально-правове підґрунтя аксіоми та оцінка перспективи позбавлення фактичного статусу»); виконавчий директор Громадської спілки «Освітній дім прав людини в Чернігові» Сергій Буров (тема доповіді «Документування воєнних злочинів задля збереження правди та притягнення до відповідальності – практичний досвід Освітнього дому прав людини в Чернігові»); керівниця напрямку документування ГО ЦГП «Альменда» Тетяна Личко (тема доповіді «Програма «Університетські зміни» як інструмент індоктринації та знищення української ідентичності дітей та молоді з тимчасово окупованих територій»).
Далі робота конференції продовжилася у трьох секціях:
– воєнні злочини та злочини проти людяності, що були скоєні збройними силами московського царства, російської імперії, СРСР та рф;
– перспективи покарання громадян російської федерації за воєнні злочини в Україні;
– правова політика в умовах агресії російської федерації.
Міжнародна науково-практична конференція «Російські воєнні злочини – від документування до покарання».
2 грудня 2022 р., в Навчально-науковому юридичному інституті імені Василя Стефаника відбулась науково-практична конференція «Російські воєнні злочини – від документування до покарання».
По відеозв’язку до неї також приєднались науковці з інших областей України, зокрема й міжнародні партнери з Польщі та Чехії.
Як розповів Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор, керівник громадської організації «Поступовий гурт франківців», мета конференції полягає в тому, аби зібрати, зафіксувати воєнні злочини окупантів проти України та притягнути їх до відповідальності.
«Мова йде про те, що ми не знаємо точно, коли закінчиться війна. Ті злочини, які вчиняє Росія стосовно населення України, немає аналогів в історії злочинів. І ми працюємо над документуванням доказової бази для міжнародного суду, адже злочинці мають бути покарані», – переконаний Адамович.
За його словами, зараз складено 330 протоколів, свідчення зібрав у свідків Центр документування та дослідження воєнних злочинів навчально-наукового інституту ім. В.Стефаника.
Ігор Козич, завідувач кафедри політики в сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права ПНУ ім. Стефаника каже, що від початку повномасштабного вторгнення Росії інститут почав працювати в сфері спроби фіксації воєнних злочинів.
Залучали до збору свідчень й студентів, які працювали з внутрішньо переміщеними особами.
Згодом усі напрацьовані матеріали передадуть компетентним органам.
Міжнародна науково-практична конференція «Українсько-словацькі військові підрозділи австро-угорської армії в Великій війні: на шляху до незалежності»
26-27 листопада 2021 р.
Місце проведення конференції:
готель «Станіславів», м. Івано-Франківськ,
вул. Чорновола, 7.
ПРОГРАМА
ВІТАЛЬНІ СЛОВА:
Ігор Цепенда – ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор, доктор політичних наук
Олександр Сич – голова Івано-Франківської обласної ради, доктор політичних наук, професор кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
Матуш Корба – віце-посол Словацької Республіки в Україні
Роман Крутий – голова Ямницької сільської ради
Мирослав Мусій – віце-президент Центру Українсько-Словацького партнерства.
Мартін Дробняк – Військово-історичний клуб «Бескиди» (Словацька Республіка).
Спадщина Першої світової війни та можливості її використання в туризмі – досвід Північно-Східної Словаччини
Володимир Великочий – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Академії туризму України, декан факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Меморіальна історія як базовий чинник формування ностальгічного туризму
Радім Капавік – Signum Belli 1914 (Чеська республіка).
Чеські солдати в битві під Старим Мартиновим (23–28 червня 1915 р.)
Володимир Гайдар – директор КП «Простір Інноваційних Креацій «Палац», архітектор (м. Івано-Франківськ).
Концепція інтерактивного цифрового музею зброї в корпусі колишнього військового госпіталю в м. Івано-Франківську
Матуш Корба – віце-посол Словацької Республіки в Україні (Словаччина).
Бойовий шлях 15 австро-угорської піхотної дивізії під час Першої світової війни. Бойові дії під Івано-Франківськом з лютого до липня 1917 р.
Роман Сливка – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано- Франківськ),
Ірина Закутинська – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Меморіалізація ландшафту як інструмент геополітичного маркування простору
Василь Попович – засновник Фундації українських гуцулів у Румунії (Румунія).
Марамарощина в час Великої війни
Михайло Нагорняк – доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Велика війна в поглядах Т. Г. Масарика
Радослав Турік – Військово-історичний клуб «Бескиди» (Словацька Республіка).
Австро-угорський 67-й піхотний полк та його бойовий шлях під час Першої світової війни на території сучасної України
Іван Монолатій – доктор політичних наук, професор кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Військовий цвинтар в Коломиї: історія і міфи
Антон Лішка – Управління пам’яток Словаччини (Словацька Республіка).
Військові кладовища часів Першої світової війни на північному сході Словаччини та процес оголошення їх національними пам’ятками культури
Володимир Комар – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Східна Галичина в роки Першої світової війни
Юрій Фатула – доцент Ужгородського національного університету, кандидат медичних наук, голова ГО «Memento bellum» (м. Ужгород).
Участь 66-го Унгварського піхотного полку австро-угорської армії у Станіславській битві (липень 1917 р.)
Лілія Щербін – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ),
Роман Кобильник – старший викладач кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Повернення Великої війни із забуття: благодійна акція«Мак пам’яті» у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (2014 – 2019 рр.)
Степан Сворак – доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Національно-визвольна революція в Галичині як феномен європейської історії
Мирослава Нагорняк – директор Угорського культурно-освітнього центру (м. Івано-Франківськ).
Угорські військові поховання Першої світової війни на Прикарпатті
Ірина Кучера – кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Суспільно-політична та культурно-релігійна діяльність російського окупаційного режиму в Тимчасовому військовому генерал-губернаторстві Галичини
Ольга Третьякова – керівник пошукової бригади Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів «Пам’ять» (м. Івано-Франківськ).
Військові поховання як один з наслідків Великої війни
Андрій Шутяк – волонтер Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарнихрежимів «Пам’ять» (м. Калуш).
Калушани в Першій світовій війні. Калуський цвинтар Першої світової війни
Сергій Адамович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).
Повсякденне життя мешканців Станиславова в час Першої світової війни
Василь Тимків – директор Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів «Пам’ять» (м. Івано-Франківськ).
Нищення радянською владою військових поховань та пам’ятних місць Першої світової війни як приклад руйнування національної пам’яті українців. Презентація дослідницького доробку волонтера Василя Фіцака про поховання Першої світової війни
ІХ всеукраїнська наукова конференція “Соборність як фундаментальна складова ідеології українського націоналізму”
17 квітня 2021 р. у м. Івано-Франківську в рамках теми “Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови Української держави” відбулася ІХ всеукраїнська наукова конференція “Соборність як фундаментальна складова ідеології українського націоналізму”, яка присвячена 130-ій річниці з дня народження Євгена Коновальця. Кафедра теорії та історії держави і права виступила співорганізатором конференції.
Матеріали конференції опубліковані в науковому збірнику до початку конференції. Науковий захід відбувся в очному форматі, а в умовах збереження карантинних обмежень в режимі онлайн-конференції з запрошенням обмеженого числа доповідачів. В конференції взяло участь 37 науковців з них 10 докторів наук, 17 кандидатів наук, а також студенти, аспіранти.
Науково-практична конференція: “Актуальні проблеми історико-правової науки та її роль у правовому та патріотичному вихованні студентів-юристів”
Науково-практична конференція “Актуальні проблеми історико-правової науки та її роль у правовому та патріотичному вихованні студентів-юристів” 7-8 листопада 2014 року